29.07.2014 в 10:27
Пишет
Viperidae Crotalus:
Україна Толкієна проти України Мартіна
В Україні зараз уживаються дві країни. В одній з них добровольці йдуть на війну, а армію постачають волонтери. У другій – парламент провалює законопроекти, прем’єр-міністр заради рейтингу йде у відставку, а перевибори пропонують проводити без відкритих списків. Всякий раз, коли ці дві країни перетинаються, у першому настає шок. Тому що вона звикла жити в світі «Володаря кілець», а на ділі стикається із всесвітом «Гри престолів».
читать дальшеА все тому, що світ Джона Р.Р. Толкієна – це дуже лінійна історія. У ньому раз і назавжди все закріплено: ось тут добро, а ось тут – відійдіть, не загороджуйте – зло. Зло, як йому і належить, прагне світ поневолити і знищити, добро йому протистоїть. Півтони неможливі, тому що перемога орків – це game over. У фіналі обов’язкова точка. Кинув Фродо кільце в Ородруін – все. Кінець історії.
У цьому світосприйнятті майже немає напівтонів: хто не з нами, той проти нас. Від того Україна готова не любити Німеччину через нерішучу Меркель, французів через «Містралів», Аргентину за акордеон Путіна. Якщо Верховна Рада поб’є Симоненко, ми порадіємо. Якщо Яценюк зронив сльозу – ми розчулимось. Така Україна довірлива і наївна: вона вірить в ідеали куди більше, ніж в інтереси. Але при всій привабливості такого підходу він абсолютно нежиттєздатний.
Тому що на дворі сьогодні – втім, як і завжди – епоха не Середзем’я, а Вестерос. Де немає хорошого і поганого, зате у всього є мотиви, логіка, раціо, інтереси. Моральний шаблон умовний і повністю залежить від економічних законів: від того в серіалі Дейнеріс Таргаріен не може скасувати рабство в завойованих нею містах без зміни моделі існування населення: раби дуже скоро захочуть знову стати рабами.
Люди в реальному житті мало чим відрізняються від персонажів Джорджа Мартіна. Вони позитивні або негативні вельми умовно: у любій біографії намішано стільки всього, що ставлення до людини може змінюватися з кожним новим телевізійним або політичним сезоном. І саме тому тут немає і не буде точки. Яка може бути точка у житті?
Коли український парламент спершу призначає Турчинова спікером, а потім відхиляє антикризовий законопроект – він керується одним і тим же: інстинктом самозбереження. Тим самим, в ім’я якого півроку тому Рада оголошувала Майдан поза законом. Безглуздо переоцінювати ідеали цих людей і недооцінювати їх інтереси. Хоча б тому, що інтереси у них є напевно, а ось ідеали – не обов’язково.
Втім, і українські сусіди живуть за законами «Гри престолів». Згадайте Станіса Баратеона. Тупа віра у власну винятковість на тлі поразок. При цьому він переконаний, що повістка будується так: або він, або його конкуренти в особі Ланністерів. І відати не відає, що там, на півдні – Таргаріен з драконами та армією, в Орлиному гнізді зріють амбіції Пітера Бейліша, дрібні лорди плетуть свої інтриги, а за стіною збираються білі ходоки, які можуть виявитися не по зубах навіть драконам. Ні, Баратеону це не цікаво, він все одно вважає, що йому місце на троні. Тому що його брат колись там був. Нікого не нагадує?
І якщо ви розгадали нехитрий ребус – не поспішайте плескати в долоні, згадайте долю Старків. Хороші були хлопці, билися за те, що вважали правдою. Тільки якщо твоє діло праве – це ще взагалі нічого не означає. Зате має значення те, наскільки ти свої емоції можеш підкорити своїй волі. Тому що світом правлять інтереси, сила, вміння бути, а не прикидатися. Ну і історичні закономірності.
В українському парламенті сидить консолідована меншість. Вона завжди візьме гору над рихлою і неінституціоналізованою більшістю. Цю ситуацію можна змінити. Але наївно чекати, що вона зміниться сама по собі.
Якщо ти наволоч – це не означає, що ти програєш. Якщо ти справедливий – це не означає, що ти переможеш. Ніхто ні від чого не застрахований. Ніхто ні на що не приречений.
А тому не розслабляйтеся. Зима близько.
kray-ua.info/6327-ukrayina-tolkiyena-proti-ukra...
@темы:
Потырено (с),
Reader's notes,
Слава Україні!,
Ла-ла-ла-ла-ла-ла,
LOTR