Після розмов з деякими людьми в мене залишається якийсь такий прикрий осад на душі. Вони стверджують, що "держава повинна забезпечувати, держава має...і бла бла бла". А якщо спитати їх чи пішли б вони, до прикладу, у політику, то вони НЕ будуть схвально кивати головами. Якщо їх спитати чи вони роблять щось хороше на своєму рівні для держави, то вони теж не матимуть що сказати. Ідеальна держава в їх головах - це така пишногруда тітонька, яка всіх до себе пригортає і направо й наліво роздає різні блага. Що хочуть від тієї тітоньки люди, які сміття до урни не доносять, жуйки до крісел клеють, які продають зіпсовані продукти дітям в магазинах, які плюють на асфальт, паркуються на тротуарах та велодоріжках, сваряться один з одним в громадському транспорті і всяке таке... Ці дрібниці - це і є складові держави. Навіть якщо в нас будуть добрі політики і чисті вулиці, то чи перестанете ви плювати на них? Поки не будуть змінюватись свідомості людей, зміни не будуть відчутними... Як кажуть, копійка до копійки... = гривня. Так і тут: Людина + Людина + ... = Держава. Тому коли я чую таких людей, мені завжди хочеться спитати: хто така держава? Мені здавалось, що держава - це ми.



Територія твого розвитку